Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене.
Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. 3) Родъ танца. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ.
Кучугура, -ри, ж.
1) Холмъ. Дорога то спускалась у байраки, то обходила кудлаті кучугури. Употребл. во мн. ч. обозначаетъ холмистую мѣстность. На таких кучугурах сів, що ніхто не зайде, не заїде.
2) Куча. Яка кучугура з'їдів, — хоч би на топливо брали. Кучугура й три оберемки (багато).
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок.
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею?
Стяблечко, -ка, с. Ум. отъ стябло.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця.
2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови.
3) Скорый, быстрый. Ум. хитренький.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Як циган, смуглой цери був.
