Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмовляння

Підмовляння, -ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОВЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОВЛЯННЯ"
Відбурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить службу бургомистра.
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Зледащі́лий, -а, -е. Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Наві́шки нар. = навіжки. Ном. № 39.05.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМОВЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.