Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмітати

Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМІТАТИ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Музи́чний, -а, -е. Музыкальный. Музичні вар'яції. Левиц. І. Музичний і читальний вечір. О. 1862. III. 26.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.