Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підоплічє

Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІЧЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОПЛІЧЄ"
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Угадати Cм. угадувати.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОПЛІЧЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.