Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звинуватити

Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя. Чуб. V. 205.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Турма 2, -ми, ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИНУВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.