Брид, -ду и -да, м. 1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. -да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок.
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл.
1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде.
Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить.
Облесний, -а, -е. = облесливий. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла.
Повересло, -ла, с. = перевесло.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. — польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris.
