Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піднімати

Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. Св. Л. 126. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Єв. Мт. III. 9. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. K. Іов. 6)духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7)на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИ"
Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Биркастий, -а, -е. О шерсти овецъ: въ мелкихъ завиткахъ. Вівці биркасти. Вх. Лем. 391.
Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320. 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Н. п. Черк. у. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. АД. І. 260. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Мет. 322. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? Чуб. V. 487. 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм! Ном. № 14095.
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Харьк. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Стор. І. 188. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл.до чого. 1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю. 2) Найти убѣжище. Вх. Зн. 56.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.