Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піднімати

Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. Св. Л. 126. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Єв. Мт. III. 9. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. K. Іов. 6)духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7)на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИ"
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка. Маркев. 170.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику. Стор. МПр. 26.
Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. Ум. ріденько, рідесенько.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.