Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підосишник

Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Випити Cм. випивати.
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати. ЗОЮР. І. 212.
Перемивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перемити, -мию, -єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила. Кв.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОСИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.