Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підосишник

Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Веприна, -ни, ж. 1) Мясо вепря. 2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Злущити Cм. злущувати.
Зніжити Cм. зніжувати.
Комод, -ду, м. и комо́да, -ди, ж. Комодъ. Воздвиженський... одпер комод, витяг гроші і одніс жінці. Левиц. І. Коло стола стояла комода, а перед канапою стіл. Левиц. І.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОСИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.