Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підосишник

Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДОСИШНИК"
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДОСИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.