Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Це було саме в гребовицю.
Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. б) — ди́ка. Rumex acetosa. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ум. Гре́чечка.
Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Приводні, -днів, м. мн. Въ водяной мельницѣ, въ пути, по которому вода идетъ къ наружному колесу, — мѣсто между заставною и лоддями, т. е. отъ заставки до того пункта, гдѣ вода прикасается къ колесу.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады».
Требулька, -ки, ж. Раст. Allium choenoprasum L.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
