Відступатися, -паюся, -єшся, сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Забі́й, -бо́ю, м. 1) Убой, убіеніе. бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. як у забі́й би́ти. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Перепели хававкали та як у забій били. 2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.
Клячник, -ка́, м. = кляч.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. В очах миготить, а в голові свистить. Зірки мигтять собі, блимають. Аж в очах мигтить. Миготіла в очах дорога горорізьба.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
