Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпалювання

Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛЮВАННЯ"
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. ІІ. 283.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Льо́нток, -тка, м. = льонок. МУЕ. III. 17.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Поколихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покачнуться, пошатнуться.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПАЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.