Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Хмари беруться із землі, а більше із води. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Мати поседіла, береться йти. Посиділа я в них та й додому беруся. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. Бралося вже до півночі. Уже й пуд обіди береться. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Любилися, кохалися, чому не беремся? Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз.
Варкий, -а, -е. Удобоваримый.
Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. Допитався до того багатого купця.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. Cм. кітлярка.
Леґурний, -а, -е. Медлительный. Та це чоловік леґурний собі. Йому, здається, хоча б і жінка зараз умерла, то й не гайка.
Пересолювати, -люю, -єш, сов. в. пересоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Пересаливать, пересолить.
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Страховина, -ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Ум. страховинка, страховиночка.
