Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпалий

Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛИЙ"
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.