Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Ум. бадиллячко.
Бандаж, -жа, м.
1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ.
2) Бинтъ.
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл.
1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба.
2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать.
3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо.
4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Не скуй душі живої і слова живого.
Теє мѣст. = те.
Тирвак, -ка, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя.
