Волочка, -ки, ж. = волічка.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Ідак, -ка, м. = їдець.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають.
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
