Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підніматися

Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. Левиц. І. По всьому селі піднявся галас. Левиц. І. Ой встаньмо, підіймімося. Лукаш. Як підніметься кашель та прездоровий. Кв. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. К. Іов. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. Шевч. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Єв. Л. X. 15. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. К. (О. 1862, III. 24). 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. Г. Барв. 249. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! МВ. (О. 1862. III. 49). Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИСЯ"
Бідуля, -лі, об.? Уже мене обрехали білецькі бідулі. Гол. ІІІ. 388.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби. Стор. II. 14.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь. Рк. Левиц.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Цуґа, -ґи, ж. 1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393. 2) Часть ткац. станка. Cм. верстат. 3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. цуґойка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНІМАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.