Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підніматися

Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. Левиц. І. По всьому селі піднявся галас. Левиц. І. Ой встаньмо, підіймімося. Лукаш. Як підніметься кашель та прездоровий. Кв. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. К. Іов. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. Шевч. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Єв. Л. X. 15. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. К. (О. 1862, III. 24). 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. Г. Барв. 249. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! МВ. (О. 1862. III. 49). Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДНІМАТИСЯ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. Ном. 2) Задрожать. Земля затрусилось. ЗОЮР. І. 166. Мов Каїн затрусивсь увесь. Котл. Ен. І. 30. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь. Рудч. Ск. II. 18.
Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан. О. 1862. Н. 64.
Змийовина, -ни, ж. Раст. Scorronera rosea. Шух. І. 21.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДНІМАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.