Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Знівечитися, -чуся, -чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Смілка, -ки, ж. 1) Также: смілка червона. Раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). б) Hypericum perforatum. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
