Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпалак

Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПАЛАК"
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПАЛАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.