Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы).
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Сестра з братом іздалека розмовляла.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
