Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмуровувати

Підмуровувати, -вую, -єш, сов. в. підмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМУРОВУВАТИ"
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Клепачка, -ки, ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = клесачка.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Обкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою. Рк. Левиц.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.