Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Ли́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. лисочка.
Обніжжя, -жя, с.
1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики.
2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ,
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный.
2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Люде піч розберуть. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Радюка почала розбірати злість. Його дуту туга розбіра.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. : внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Ум. сальце. Плямка собі сальце. По чарці випємо, сальця ззімо шматок.
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають.
