Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко.
М'я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш, гл. 1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. 2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. 3) — шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ. 4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, — коли не продаси, то так і кажи.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Судом правдивим осудити.
2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Пани хорти заводять да рароги. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Столя, -лі, ж. = стеля.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.
