Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

письмо

Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Шух. 1. 292, 304. Ум. писе́мце, письмечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Безчисна прил. ж.мережка. Такая мережка, въ которой нѣтъ чисниць, т. е. всѣ нитки утка выдернуты. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Ківш, ковша, м. 1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати. 3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Усвиріпитися, -плюся, -пишся, гл. Сильно надоѣсть. Усвиріпився ж мені! Ном. № 2766. Всвиріпилося мені це ткання — Господи! Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСЬМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.