Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

письмо

Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Шух. 1. 292, 304. Ум. писе́мце, письмечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Білокост, -ту, м. Матерія красная съ чернымъ. Конст. у.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. заслу́женька.
Маму́ня, -ні, ж. Ум. отъ мама.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Харьк. г. Позмивала дітям голови. Богодух. у.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСЬМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.