Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

письмо

Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Шух. 1. 292, 304. Ум. писе́мце, письмечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМО"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. К. Іов. 52. Зневоляєш мене до того. КС. 1883. VII, 519.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Напрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Наработать. Чи багато він напрацює? О. 1862. III. 35.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Утруднити Cм. утрудняти.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. IT. 18. Ум. шваєчка.
Шпиль, -ля, м. 1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Левиц. І. 197. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Левиц. І. 203. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну. Чуб. III. 137. 2) Част. м'яльници (Cм.). Вас. 159. Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСЬМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.