Відтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла.
Ворок, -ка, м.
1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один.
2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Висів під полом у ворочку сир. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. 2) Молоко, молочные продукты. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Ум. Ді́йвечко.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує.
Недякуваний, -а, -е. Оставшійся безъ благодарности. Прийшов непроханий, підеш недякуваний.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл.
1) и 2) = потуркати.
3) Постучать; побарабанить.
Синик, -ка, м. = синиця.
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Везуть люде тачку. Ум. тачечка.
