Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пискалка

Пискалка, -ки, ж. = пискавка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКАЛКА"
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Радом. у. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш. Сосн. у.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСКАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.