Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

писок

Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. Cм. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСОК"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Гадзимка, -ки, ж. = адзимка. Вх. Зн. 1.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Кв. II. 181. Ум. окунець.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Повиволікати, -каю, -єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує. Г. Барв. 375.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.