Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував».
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю.
