Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность.
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Діток спати ложити. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Я за свиту карбованця ложу.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Обшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Обірваний та обшматований який.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину.
