Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане.
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Поторсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.
