Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пишання

Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШАННЯ"
Базьочки, -чок, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. І. 12.
Ґрана́товий, -а, -е = Гранатовий. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золотій оправі. Рудч. Ск. II. 113.
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3)коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Н. п. 4)гніздо́. Свить гнѣздо.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Обтіпувати, -пую, -єш, сов. в. обтіпати, -паю, -єш, гл. Обтрепывать, обтрепать. Шматок засмальцьованого папіру з обтіпаними краями. Мир. ХРВ. 13.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ. Желех.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Хвіщ, хвоща, м. 1) = хвощ. 2) = хвощанка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками. Котл. Ен. IV. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИШАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.