Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викоренити

Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРЕНИТИ"
Допуска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Допускаться.
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.