Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викоренити

Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРЕНИТИ"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Гайсання, -ня, с. = гасання.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то! Гол. І. V. 522.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині). Шух. I. 277.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Штукенція, -ції, штуке́рія, -рії, ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.