Байстер, -ра, м. = байстрюк.
Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Він з голоду ніколи не нудився.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Урвипола, -ли, м. = урвиголова.
