Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комель

Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМЕЛЬ"
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша. Камен. у.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Надхне́ний, -а, -е. Вдохновенный; вдохновленный.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Позатикуватися, -куюся, -єшся, гл. Утыкать, украсить себѣ голову цвѣтами. Бувало, позатикуємося квітками. Богод. у.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.