Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький.
Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Обкрутнути, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить.
