Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пишки

Пишки мн. Перья птенца. Вх. Зн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИШКИ"
Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Падиволос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу. Н. Вол. у.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.