Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

письменництво

Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМЕННИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМЕННИЦТВО"
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Вічно нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Пробуртити, -чу, -тиш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.
Тупнути, -ну, -неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСЬМЕННИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.