Жас, -су, м. = жах.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Питали один в одного. Пастухи казали один до 'одного. один по одному. Одинъ за другимъ. Один по одному лист у гаї осипається. Один по одному спішать. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Я її пужалном лущу в одно. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. Ум. одне́нький. Вона у мене одненька.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Установа, -ви, ж.
1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа.
2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови.
3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти....
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
