Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Далеко, як оком, сягнеш. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села.
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять.
Серпен, -ну, м. Родъ танца или хороводнаго шествія на праздникъ Христова Воскресенія.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ум. соро́ченька, сорочечка.
Схапати, -па́ю, -єш, гл. Схватить. Облизня схапати.
2) схапати на живу нитку. Наскоро сдѣлать.
