Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має.
Дотекти́ Cм. дотікати.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою).
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется.
Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати.
