Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкодувати

Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКОДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКОДУВАТИ"
Бавка I, -ки, ж. Развлеченіе. Желех.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга. Желех.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці. Котл. Ен. III. 48.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШКОДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.