Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів.
Покресати, -шу́, -шеш, гл. Высѣкать огонь нѣкоторое время.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
