Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правиця

Правиця, -ці, ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. Ум. правичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЦЯ"
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Дряговина́, -ни́, ж. Болотистое мѣсто, трясина, болото. Сторож. (Желех.). Левиц. І. Перші к. князі, 5. Cм. драговина.
Жат́и Ii, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько. Чуб. III. 250.
Зду́ти Cм. здувати.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом. К. Псал. 246. 2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався. Екатер. у.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.