Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай.
Незбожно нар. Безбожно.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Уділити Cм. уділяти.
Четверть, -ти, ж.
1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу.
2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.
