Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правдувати

Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДУВАТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Підмазати Cм. підмазувати.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.