Башта, -ти, ж.
	1) Башня.  Змурував високу багату.  Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. 
	2) Старая толстая ель.  Ум. баштонька, башточка.                        
                        
                                                
                          
	Долови́ти Cм. доловлювати.
                        
                        
                                                
                          Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила.                         
                        
                                                
                          
	Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо.  
                        
                        
                                                
                          Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко.  Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?                         
                        
                                                
                          
	Купайла и купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купала. Де Купала ночувала? Упала Купала на Йвана.  Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочка. На улиці купайлиці , — т. е. празднуется купали. Купалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала.  В Купалочки три дочки.  Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася.  2) Только: купала. Раст.: а) = купава.  б) Tussilago farfara. 
                        
                        
                                                
                          
	Наруга́ти, -га́ю, -єш, гл. Укорять, корить. Він (писарь) був і мої гроші не оддавав, так я став наругать, то він і оддам. 
                        
                        
                                                
                          Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L.                         
                        
                                                
                          
	Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. 
                        
                        
                                                
                          Уцілок	нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.