Бандазка, -ки, ж. = бандаж.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Буркіт, -коту, м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт.
3) Ворчанье.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати.
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Пригніток, -тка, м.
1) Прессъ.
2) Угнетенный человѣкъ.
Промовка, -ки, ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Cм. промова, промівка.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ум. сінце.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.
