Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правильце

Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЛЬЦЕ"
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Пристромити Cм. пристроилювати.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВИЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.