Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой.
Пайда, -ди, ж.
1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла.
2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся.
2) Плоскій.
3) Подлый.
Солодкість, -кости, ж. Сладость.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати.
Чень нар. = чей. Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
