Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праведничий

Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші. Мт. X. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВЕДНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВЕДНИЧИЙ"
Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Придивитися Cм. придивлятися.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Уговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уговтатися, -таюся, -єшся, гл. = оговтуватися, оговтатися.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВЕДНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.