Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. Одкинула заслонку. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ.
Довгелю́чий, -а, -е. = Довжелезний.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить.
Ледь-не-ледь, нар. = ледве-не-ледве. Ледь-не-ледь доїхав, таке болото.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Ум. цаністерка.
Шмондя, -ді, об.
1) Нечистоплотный человѣкъ.
2) ж. Безнравственная женщина.
