Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідгір'ю

Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГІР'Ю"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГІР'Ю"
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Найясні́ший, -а, -е. Августѣйшій (употребл. въ титулѣ). Королю шведський, добродію, найясніший мій пане! Макс. 89.
Невгодний, -а, -е. Неугодный. Сердита хазяйка — тікаю, невгодна — кидаю. Ном. № 79.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Поначитувати, -тую, -єш, гл. Вычитать (во множествѣ).
Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДГІР'Ю.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.