Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность. Желех.

Бур'Янник, -ка, м. Порода небольшого чернобураго медвѣдя, обитающаго въ бур'янах и кустарникахъ. Вх. Пч. II. 7.

Засцика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. засця́тися, -цю́ся, -ци́шся, гл. Замачиваться, замочиться (уриной).

Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Чуб. V. 505. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Ном. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. Грин. III. 572. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. Вас. 186. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) Конст. у. 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. Харьк. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.

На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.

Напаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Накурить чѣмъ-либо благовоннымъ, надушить. Оце як напахали! Чим це ви? Чи не тим, шо отто продають венгерці? Курильні листки, чи як на їх казать? Александров. у. Слов. Д. Эварн.

Обтяжно нар. = обтяж.

Піший, -а, -е. 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у.

Сокрушина, -ни, ж. Раст. Крушина? Стань ти в чистім полі билиною, хорошою сокрушиною. Чуб. V. 708.

Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.