Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошлюбувати

Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШЛЮБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШЛЮБУВАТИ"
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Н. п. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю. Лукаш. 37.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШЛЮБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.