Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштовий

Поштовий, -а, -е. Почтовый. Грин. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТОВИЙ"
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. І. 11.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Куличок, -чка, м. Ум. отъ кули́к.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Попереспівувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и переспівати, но во множествѣ: Та я вже всі пісні попереспівувала, — більше не знаю. Конст. у.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Приборкати Cм. приборкувати.
Самка, -ки, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Щоб тебе взяла самка з пристрітом. Ном. № 3723.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.