Арци́. Архи. Прибавляется къ нѣкоторымъ словамъ для усиленія значенія, напр.: арцибіскуп — католическій архіепископъ, арцира́бин — главный раввинъ; иногда и ради насмѣшки, напр.: арциду́рень.
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum.
Бутурлин, -на, м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорни бутурлин з гори свині потурлив.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье.
Пипа, -пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл.
1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами.
2) Быть наметеннымъ.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
