Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правдиця

Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДИЦЯ"
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ). Мет. 101.
Ніс, носа, м. 1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. Кв. І. 149. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить. 2) Клювъ птицы. 3) Носокъ обуви. Шух. І. 121. 4) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 470. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Пивота, -ти, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. Драг. 379.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
Проблукати, -ка́ю, -єш, гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. ІІ. 21.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся. Чуб. І. 313.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.