Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Костирник, -ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.
Натягач, -ча, м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (Cм.). 8) Раст.: а) Paris quadrifolia L. б) Ranunculus lingua L. в) Silene noctiflora L.
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу.
2) Масличный.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка.
