Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Дограва́тися, -граю́ся, -є́шся, сов. в. догра́тися, -гра́юся, -єшся, гл. Доигрываться, доиграться.
Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено.
Нарегота́тися, -гочуся, -чешся, гл. Нахохотаться.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня.
Періщити, -щу, -щиш, гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила.
Стишатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. А щоб ти не стишавсь. Вона лягла стишилась-стишилась, — тіки дух зводиться. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, — насилу стишився. Навіки стишилась.
